посиніти
Поси́ніти, -нію, -нієш
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- посиніти — поси́ні́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- посиніти — -синію, -синієш, док. Стати, зробитися синім; набути синього відтінку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- посиніти — ПОСИ́НІ́ТИ, си́ні́ю, си́ні́єш, док. Стати, зробитися синім; набути синього відтінку. Лице її зчорніло, губи посиніли (І. Нечуй-Левицький); Як глянув господар – і зо зла аж посинів (Л. Глібов); Проць закашлявся, аж посинів (В. Стефаник); Рученята в дівчинки посиніли з холоду (В. Кучер). Словник української мови у 20 томах
- посиніти — ПОСИ́НІ́ТИ, си́ні́ю, си́ні́єш, док. Стати, зробитися синім; набути синього відтінку. Лице її зчорніло, губи посиніли (Н.-Лев., І, 1956, 113); Як глянув господар — і зо зла аж посинів (Гл., Вибр., 1951, 67); Проць закашлявся, аж посинів (Стеф. Словник української мови в 11 томах
- посиніти — Посиніти, -нію, -єш гл. Посинѣть. Посинів, як той пуп. Ном. № 654. Словник української мови Грінченка