1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

поїсти

Пої́сти, пої́м, поїси́, пої́сть; поїмо́, поїсте́, поїдя́ть; пої́ж, пої́жмо, пої́жте; пої́дений

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поїсти — пої́сти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поїсти — див. їсти Словник синонімів Вусика
  3. поїсти — див. поїдати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. поїсти — ПОЇ́СТИ див. поїда́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. поїсти — поїсти: ◊ всі ро́зу́ми поїсти → розум Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. поїсти — всі ро́зуми пої́сти. Стати дуже розумним. (Рябина:) Ще молоко на губах не обсохло, а воно гадає, що всі розуми поїло (І. Франко). жда́ники (жда́нки) пої́сти (розгуби́ти). Втратити надію на можливість дочекатися кого-, чого-небудь. Фразеологічний словник української мови
  7. поїсти — Ї́СТИ (приймати їжу), СПОЖИВА́ТИ, ЗАЖИВА́ТИ, ЖИВИ́ТИСЯ, УЖИВА́ТИ (ВЖИВА́ТИ) розм., ПОЖИВЛЯ́ТИСЯ розм., ПОЖИВА́ТИ розм., КУСА́ТИ розм., ЖУВА́ТИ розм., ірон., РЕМИГА́ТИ вульг., ТРАПЕЗУВА́ТИ заст., жарт., ірон., ЗАЇДА́ТИ діал., ХАРЧУВА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  8. поїсти — ПОЇ́СТИ див. поїда́ти. Словник української мови в 11 томах
  9. поїсти — Поїсти см. поїдати. Словник української мови Грінченка