привикнути
Приви́кнути, -кну, -кнеш; приви́к, -ви́кла
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- привикнути — приви́кнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- привикнути — див. привикати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- привикнути — ПРИВИ́КНУТИ див. привика́ти. Словник української мови у 20 томах
- привикнути — ЗВИ́КНУТИ перев. з інфін. (набути звички робити що-небудь), ЗВИ́КТИ, ПРИВИ́КНУТИ розм., ПРИВИ́КТИ розм., НАВИ́КНУТИ розм., НАЛАМА́ТИСЯ розм., ЗВИ́КНУТИСЯ рідко, ЗВИ́КТИСЯ рідко. — Недок.: звика́ти, привика́ти, навика́ти, нала́муватися, звика́тися. Словник синонімів української мови
- привикнути — ПРИВИ́КНУТИ див. привика́ти. Словник української мови в 11 томах
- привикнути — Привикнути, -ся см. привикати, -ся. Словник української мови Грінченка