прикипіти
Прикипі́ти, -киплю́, -кипи́ш, -кипля́ть
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прикипіти — прикипі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- прикипіти — див. прикипати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прикипіти — ПРИКИПІ́ТИ див. прикипа́ти. Словник української мови у 20 томах
- прикипіти — но́ги (п’я́ти, сту́пні) прикипа́ють (прироста́ють) / прикипі́ли (приросли́) перев. чиї до чого. Хто-небудь не може зрушити з якогось місця, йти далі або уповільнює ходу. — А про рідний край ти мені не нагадуй. Фразеологічний словник української мови
- прикипіти — ПРИТУЛИ́ТИСЯ (стати, сісти, лягти, обпираючись об когось, щось або схиляючись до когось, чогось), ПРИГОРНУ́ТИСЯ, ПРИСУ́НУТИСЯ, ПРИТИ́СНУТИСЯ, ПРИНИ́КНУТИ, ПРИПА́СТИ, ПРИЛЯГТИ́, ПРИКЛА́СТИСЯ, ПРИЛОЖИ́ТИСЯ розм., ПІДГОРНУ́ТИСЯ розм., ПРИТКНУ́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- прикипіти — ПРИКИПІ́ТИ див. прикипа́ти. Словник української мови в 11 томах
- прикипіти — Прикипа́ти, -па́ю, -єш сов. в. прикипіти, -плю́, -пиш, гл. 1) Прикипать, прикипѣть. 2) Прилипать, прилипнуть. А в дівчини Гапки смолянії лавки: як сів, — прикипів і вечерять не схотів. ХС. II. 196. 3) Примерзать, примерзнуть. Словник української мови Грінченка