примішувати

Примі́шувати, -мі́шую, -мі́шуєш; приміша́ти, -ша́ю, -ша́єш; примі́шаний

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. примішувати — примі́шувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. примішувати — див. мішати Словник синонімів Вусика
  3. примішувати — -ую, -уєш, недок., примішати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Додавати що-небудь до чогось, перемішуючи; додавати якусь домішку до чогось. || у сполуч. зі сл. голос, перен. Приєднуватися до чийогось співу. || перен. Вставляти певного стилю слова, фрази і... Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. примішувати — ПРИМІ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИМІША́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Додавати що-небудь до чогось, перемішуючи; додавати якусь домішку до чогось. Четверо шляхтичів зустріли гостей біля входу. Словник української мови у 20 томах
  5. примішувати — ДОДАВА́ТИ (давати, класти, говорити і т. ін. на додачу, понад щось), ДОБАВЛЯ́ТИ, ПРИЄ́ДНУВАТИ, ДОКЛАДА́ТИ, ПРИКЛАДА́ТИ, ПРИЛУЧА́ТИ, ДОЛУЧА́ТИ, ДОМІ́ШУВАТИ, ПРИМІ́ШУВАТИ, ПІДБАВЛЯ́ТИ розм., ПРИБАВЛЯ́ТИ розм., НАБАВЛЯ́ТИ розм., НАДБАВЛЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. примішувати — ПРИМІ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИМІША́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Додавати що-небудь до чогось, перемішуючи; додавати якусь домішку до чогось. Четверо шляхтичів зустріли гостей біля входу. Словник української мови в 11 томах
  7. примішувати — Примішувати, -шую, -єш сов. в. приміша́ти, -ша́ю, -єш, гл. Примѣшивать, примѣшать. Словник української мови Грінченка