1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

принатурити

Принату́рити, -ту́рю, -риш, -рять; -ту́р, -ту́рте

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. принатурити — принату́рити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. принатурити — див. принатурювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. принатурити — ПРИНАТУ́РИТИ див. принату́рювати. Словник української мови у 20 томах
  4. принатурити — ПРИВЧИ́ТИ (ПРИУЧИ́ТИ) (змусити звикнути до чого-небудь; виробити у когось певний навик), ПРИЗВИЧА́ЇТИ, ПРИЗВИ́ЧИТИ рідше, НАТРЕНУВА́ТИ, ОБТЕ́РТИ (ОБІТЕ́РТИ) розм., ПРИНАТУ́РИТИ діал.; ПРИОХО́ТИТИ (виробити бажання, охоту робити щось). — Недок. Словник синонімів української мови
  5. принатурити — ПРИНАТУ́РИТИ див. принату́рювати. Словник української мови в 11 томах
  6. принатурити — Принату́рити, -ся см. принатурювати, -ся. Словник української мови Грінченка