пробити

Значення в інших словниках

1. пробити — проби́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. пробити — [пробитие] проубйу, -бйеш, -бйеимо, -бйеите Орфоепічний словник української мови
3. пробити — див. пробивати. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пробити — ПРОБИ́ТИ див. пробива́ти. Словник української мови у 20 томах
5. пробити — Аю, -аєш, недок., пробити, -б'ю, -б'єш, док., нарк. Діяти (про наркотик). Під вікном ріс кущ коноплі, під вікнами сусідського будинку — ще два... другий «пробивав» з небезпечніш уповільненням (Д. Корчинський). Словник сучасного українського сленгу
6. пробити — годи́на проби́ла чия. Настав вирішальний момент, період у чиємусь житті. Що ж чекає його — втікача з каторги! .. І бачив, що перед ним тяжкий шлях. Завтра прийде день і проб’є його година (І. Багряний). дрож пробира́є (пройма́є, пробива́є і т. ін. Фразеологічний словник української мови
7. пробити — ДЗВОНИ́ТИ (викликати звуки, ударяючи в дзвін, калатаючи дзвінком тощо; видавати дзвін); БО́ВКАТИ розм., БЕ́ВКАТИ розм., БЕ́МКАТИ розм., БА́МКАТИ розм., БО́МКАТИ розм. рідше, БАЛА́МКАТИ діал. (перев. про великий дзвін); ДЗЕЛЕ́НЬКАТИ, ТЕЛЕ́НЬКАТИ розм. Словник синонімів української мови
8. пробити — ПРОБИ́ТИ див. пробива́ти. Словник української мови в 11 томах
9. пробити — Пробива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. пробити, -б'ю́, -єш, гл. 1) Пробивать, пробить. Не бий, бо проб'єш. Ном. № 3813. Піп його тоді книжкою як узяв бить — і голову пробив йому. Рудч. Ск. І. 166. головою стіни не проб'єш. Плетью обуха не перешибешь. Ном. № 5257. Словник української мови Грінченка