протокол

Значення в інших словниках

1. протокол — В розумінні допит; покликати до протоколу — покликати на допит [IV] — допит, який протоколюється; подавчий протокол: відділ якої-небудь установи, куди подаються заяви [VI,VII] — крім прямого значення, ще в розумінні: допит [II] Словник з творів Івана Франка
2. протокол — протоко́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
3. протокол — -у, ч. 1》 Результат реєстрації в хронологічній послідовності інформації про хід деякого процесу. || Документ, який містить запис усього, про що йшла мова на зборах, засіданні, допиті і т. ін. 2》 Документ, який засвідчує певний факт, подію і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. протокол — Запис, опис Словник чужослів Павло Штепа
5. протокол — ПРОТОКО́Л, у, ч. 1. Документ, який містить запис усього, про що йшла мова на зборах, засіданні, допиті і т. ін. Цей начальник над усе любив накази й протоколи, в яких він бачив дзеркало своєї роботи. Словник української мови у 20 томах
6. протокол — (англ. record of proceedings) 1. документ, в якому фіксуються фактичні обставини (перебіг зборів, зустрічі, переговори, процесуальні або слідчі дії, судове засідання). 2. Економічний словник
7. протокол — протоко́л (грец. πρωτόκολλον, від πρόκος – перший і κολλάω – приклеюю) 1. Документ, який містить запис усього, про що йшлося на зборах, засіданнях тощо. 2. Документ, що засвідчує встановлення певних фактів. Словник іншомовних слів Мельничука
8. протокол — рос. протокол 1. Документ, підписаний сторонами, що фіксує результати переговорів перед укладанням договору. 2. Стисло записані виступи учасників зборів і прийнятих ними рішень. Eкономічна енциклопедія