1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

процвітати

Проквіта́ти і процвіта́ти, -та́ю, -та́єш

процвіта́ти і проквіта́ти, -та́ю, -та́єш

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. процвітати — процвіта́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. процвітати — Розквітати, цвісти, квітнути, с. буяти; ЖМ. багатіти, жити в добрі, гараздувати; (- діло) розвиватися, мати успіхи, д. просперувати; п-к -АЮЧИЙ, що процвіта, опромінений успіхом, п-к щасливий, медоносний, квітучий, о. у розквіті Словник синонімів Караванського
  3. процвітати — див. цвісти Словник синонімів Вусика
  4. процвітати — -аю, -аєш, недок., процвісти, -іту, -ітеш док. 1》 розм. Розквітати або вкриватися квітами; цвісти. || Вирізнятися яскравою барвою на тлі чого-небудь. 2》 перев. недок. Успішно розвиватися, маючи сприятливі умови для розвитку, розквіту. || розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. процвітати — (життя) буяти, вибуювати, вибуяти, повибуювати, збуювати, збуяти, позбуювати, розбуювати, розбуяти, порозбуювати, (квіти) див. цвісти Словник чужослів Павло Штепа
  6. процвітати — ПРОЦВІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОЦВІСТИ́, іту́, іте́ш, док. 1. розм. Розквітати або вкриватися квітами; цвісти. – Скажи ж мені правду, Зелена діброво, Що найранше [найраніше] в світі процвітає: А чи василечки, А чи барвіночок, А чи тая повненькая рожа?... Словник української мови у 20 томах
  7. процвітати — як мак цвіте́ (процвіта́є, розцвіта́є і т. ін.). Гарний, вродливий, здоровий (про людину, людей). Такий зробивсь несміливий, мовчазний, аж жаль бере: чолов’яга, як мур, як мак цвіте, ще краще, ніж парубком був, а якийсь приголомшений (Дніпрова Чайка)... Фразеологічний словник української мови
  8. процвітати — ПРОЦВІТА́ТИ (успішно розвиватися у сприятливих умовах), РОЗКВІТА́ТИ, РОЗЦВІТА́ТИ рідше, ЦВІСТИ́, КВІ́ТНУТИ, КВІТУВА́ТИ, ПРОКВІТА́ТИ розм., ВЕСНІ́ТИ поет. — Док.: процвісти́ рідко розкві́тнути, розцвісти́, прокві́тнути. Словник синонімів української мови
  9. процвітати — Процвіта́ти, -та́ю, -єш сов. в. процвісти́, -ту́, -те́ш, гл. 1) Цвѣсть, процвѣтать, расцвѣтать, расцвѣсть. Калина процвітає. Мет. 33. Кругом хлопці та дівчата, як мак процвітає. Шевч. 51. Піднявсь, процвів і в'яне, мов та квітка. К. Іов. 30. Словник української мови Грінченка