1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

проїжджий

Прої́жджий, -жа, -же

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проїжджий — прої́жджий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. проїжджий — [проуйіжджией] м. (на) -джому/ -дж'ім, мн. -дж'і Орфоепічний словник української мови
  3. проїжджий — -а, -е. 1》 Який проїжджає десь або повз кого-, що-небудь (про людей або засоби пересування). 2》 у знач. ім. проїжджий, -джого, ч.; проїжджа, -джої... Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. проїжджий — ПРОЇ́ЖДЖИЙ, а, е. 1. Який проїжджає десь або повз кого-, що-небудь (про людей або засоби пересування). Не один проїжджий гладкий пан, котрому приїлись і його розкішні будинки, і його тлусте життя, з заздрістю дивиться на таке сільце (М. Словник української мови у 20 томах
  5. проїжджий — ПРОЇ́ЖДЖИЙ, а, е. 1. Який проїжджає десь або повз кого-, що-небудь (про людей або засоби пересування). Не один проїжджий гладкий пан, котрому приїлись і його розкішні будинки, і його тлусте життя, з заздрістю дивиться на таке сільце (Коцюб. Словник української мови в 11 томах