1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

підтока

Підто́ка, -ки, -ці; -то́ки, -то́к

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підтока — Підто́ка: — брус, що з'єднує передню і задню вісь у возі [25] — колода у возі, що з'єднує його передню частину із задньою [44-1] підто́ка: часть воза оканчивающаяся осями [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
  2. підтока — підто́ка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. підтока — -и, ж. Колода у возі, яка з'єднує його передню частину із задньою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підтока — ПІДТО́КА, и, ж. Колода у возі, яка з'єднує його передню частину із задньою. Приведено сполошені коні зі зломаним дишлем і передньою підтокою селянського воза (І. Франко); [Гавкун:] Назвіть усі частини чумацького воза .. [Василь:] Полудрабки, спиці, люшня. Словник української мови у 20 томах
  5. підтока — ПІДТО́КА, и, ж. Колода у возі, яка з’єднує його передню частину із задньою. Приведено сполошені коні зі зломаним дишлем і передньою підтокою селянського воза (Фр., V, 1951, 129); [Гавкун:] Назвіть усі частини чумацького воза.. Словник української мови в 11 томах