підійти

Підійти́, -дійду́, -ді́йдеш, -дуть

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підійти — (кого): обманути, обхитрувати [I] Словник з творів Івана Франка
  2. підійти — підійти́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. підійти — Підійти́. Обдурити. Обманець підійшов нотаря, представивши ему якогось чоловіка яко купця Малєра (Б., 1895, 27, 3); Добре підійшов якийсь незнакомий злодій шевского хлопця Йосифа Дзяткевича у Львові (Б. Українська літературна мова на Буковині
  4. підійти — [п'ід'ійти] -д'ійду, -д'ійдеиш; мин. -йшоў, -йшла; нак. -йди, -йд'іт' Орфоепічний словник української мови
  5. підійти — див. підходити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. підійти — ПІДІЙТИ́ див. підхо́дити. Словник української мови у 20 томах
  7. підійти — підхо́дити / підійти́ під плече́ кому. Бути рівнею кому-небудь. (Козубська:) Ніколи хам панові під плече не підійде! (М. Кропивницький). Фразеологічний словник української мови
  8. підійти — ВІДПОВІДА́ТИ (бути відповідним кому-, чому-небудь, бути у відповідності з кимось, чимось), ПІДХО́ДИТИ, ЗБІГА́ТИСЯ, ВКЛАДА́ТИСЯ (УКЛАДА́ТИСЯ) в що (перев. із запереченням), ПРИСТАВА́ТИ розм. — Док.: підійти́, збі́гтися, приста́ти. Словник синонімів української мови
  9. підійти — ПІДІЙТИ́ див. підхо́дити. Словник української мови в 11 томах
  10. підійти — Підійти см. підходити. Словник української мови Грінченка