підірвати

Підірва́ти, -дірву́, -ді́рвеш

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підірвати — підірва́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підірвати — див. підривати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підірвати — ПІДІРВА́ТИ див. підрива́ти¹. Словник української мови у 20 томах
  4. підірвати — (-ірву, -ірвеш) док., кого; мол. Познайомитися з кимсь для здійснення статевого акту. Дві зоряни — дві корови, інакше не назвеш, їх двох, так як нікого більше не було під рукою, підірвали Серьожа і Пєтя після однієї дискотеки <...> (Синопсис станіславський необов'язковий). Словник жарґонної лексики української мови
  5. підірвати — НАДІРВА́ТИ (завдати шкоди своїм силам, здоров'ю надмірним напруженням, непосильною працею тощо), ПІДІРВА́ТИ, НАДЛОМИ́ТИ, НАДСАДИ́ТИ, ПІДВЕРЕДИ́ТИ розм., НАДВЕРЕДИ́ТИ розм., УВЕРЕ́ДИ́ТИ розм. рідше. — Недок. Словник синонімів української мови
  6. підірвати — ПІДІРВА́ТИ див. підрива́ти¹. Словник української мови в 11 томах
  7. підірвати — Підірва́ти, -ся см. підривати, -ся. Словник української мови Грінченка