раж

Значення в інших словниках

1. раж — раж іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
2. раж — -у, ч., розм. Сильне збудження; несамовитість, шаленство. Входити в раж — ставати збудженим, несамовитим; шаленіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. раж — Шал, шаленство, шаленість, лють, лютість, скаженість, несамовитість, див. яросний, біснуватися Словник чужослів Павло Штепа
4. раж — РАЖ, у, ч., розм. Сильне збудження; несамовитість, шаленство. Всі думки про прогрес, про майбутні покоління не були для нього схоластикою, чистою теорією, якою можна бавитися за склянкою чаю чи чаркою коньяку, втішатися... Словник української мови у 20 томах
5. раж — НЕСАМОВИ́ТІСТЬ (стан несамовитої людини); ШАЛ, ШАЛЕ́НСТВО, ШАЛЕ́НІСТЬ, РАЖ розм. рідко (від збудження, роздратування, гніву тощо); НАВІ́ЖЕНІСТЬ, НАВІ́ЖЕНСТВО, СКАЗ підсил. розм., ОСКАЖЕНІ́ННЯ підсил. розм., ОСАТАНІ́ННЯ підсил. розм., ОСАТАНІ́ЛІСТЬ підсил. Словник синонімів української мови
6. раж — РАЖ, у, ч., розм. Сильне збудження; несамовитість, шаленство. ◊ Адміністрати́вний раж — гіпертрофована ініціатива адміністрування. Секретар обкому несподівано спитав: — Звідки у тебе з’явився такий адміністративний раж? (Логв., Літа.. Словник української мови в 11 томах
7. раж — Підвищення у таджицькій оселі; те саме, що і дукон, нох. Архітектура і монументальне мистецтво