1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

редута

Реду́та, -ти; -ду́ти, -ду́т (ж. р.; фр. la redoute)

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. редута — див. окоп Словник чужослів Павло Штепа
  2. редута — Редута, -ти ж. Редутъ. Збіглось десятків пять гетьманських козаків на Кручену редуту. ЗОЮР. І. 267. Розвалилися редути і рови густою від низів і до вершини вкрилися травою. Щог. Сл. 9. Словник української мови Грінченка