рецидивіст
Рецидиві́ст, -та; -ві́сти, -тів
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рецидивіст — рецидиві́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- рецидивіст — -а, ч., юр. Особа, яка, відбувши покарання, вчинила повторний злочин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рецидивіст — РЕЦИДИВІ́СТ, а, ч. Особа, яка, відбувши покарання, вчинила повторний злочин. Рецидивіст справляє надзвичайно негативний вплив на інших осіб, нерідко залучаючи їх до злочинної діяльності (з публіц. літ.). Словник української мови у 20 томах
- рецидивіст — рецидиві́ст (від рецидив) особа, яка раніше була засуджена за вчинення злочину і знову вчинила злочин. Повторність вчинення злочину особою за радянським правом є обставиною, що обтяжує її відповідальність. Словник іншомовних слів Мельничука
- рецидивіст — РЕЦИДИВІ́СТ, а, ч., юр. Особа, яка, відбувши покарання, вчинила повторний злочин. Рецидивіст справляє надзвичайно негативний вплив на інших осіб, нерідко залучаючи їх до злочинної діяльності (Ком. Укр., 9, 1966, 23). Словник української мови в 11 томах
- рецидивіст — рос. рецидивист особа, яка раніше була засуджена за скоєння злочину і знову вчинила злочин. Eкономічна енциклопедія