рецидивіст

Рецидиві́ст, -та; -ві́сти, -тів

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рецидивіст — рецидиві́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. рецидивіст — -а, ч., юр. Особа, яка, відбувши покарання, вчинила повторний злочин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рецидивіст — РЕЦИДИВІ́СТ, а, ч. Особа, яка, відбувши покарання, вчинила повторний злочин. Рецидивіст справляє надзвичайно негативний вплив на інших осіб, нерідко залучаючи їх до злочинної діяльності (з публіц. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. рецидивіст — рецидиві́ст (від рецидив) особа, яка раніше була засуджена за вчинення злочину і знову вчинила злочин. Повторність вчинення злочину особою за радянським правом є обставиною, що обтяжує її відповідальність. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. рецидивіст — РЕЦИДИВІ́СТ, а, ч., юр. Особа, яка, відбувши покарання, вчинила повторний злочин. Рецидивіст справляє надзвичайно негативний вплив на інших осіб, нерідко залучаючи їх до злочинної діяльності (Ком. Укр., 9, 1966, 23). Словник української мови в 11 томах
  6. рецидивіст — рос. рецидивист особа, яка раніше була засуджена за скоєння злочину і знову вчинила злочин. Eкономічна енциклопедія