1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

ржати

Ржа́ти і іржа́ти, (і)ржу́, (і)рже́ш, (і)ржу́ть; (і)ржи́, (і)ржі́ть

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ржати — ржа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. ржати — див. іржати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ржати — (кінь) гиготати, загиготати, погиготати, гиготіти, загиготіти, погиготіти Словник чужослів Павло Штепа
  4. ржати — РЖА́ТИ див. іржа́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. ржати — Ржу, ржеш, недок. Голосно, зухвало сміятись. Ахванасій. От погуляли ми сьогодні! Особєнно я ржав, коли ви тьолок пизділи. От піздєц! (Л. Подерев'янський). Словник сучасного українського сленгу
  6. ржати — ІРЖА́ТИ (РЖА́ТИ) (видавати специфічні звуки — про коня), ГИГОТА́ТИ (ГИГОТІ́ТИ) розм. Коні сердито іржуть (М. Коцюбинський); Зрідка зривалися постріли і ржали десь коні (Г. Епік); Коняка гигоче, як їй дають овес (Словник... Словник синонімів української мови
  7. ржати — РЖА́ТИ див. іржа́ти. Словник української мови в 11 томах
  8. ржати — Ржати, ржу, ржеш гл. Ржать. Коники ржали його везучи. Чуб. V. 882. Словник української мови Грінченка