рикнути

Значення в інших словниках

1. рикнути — ри́кнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. рикнути — див. рикати. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рикнути — РИ́КНУ́ТИ див. ри́ка́ти. Словник української мови у 20 томах
4. рикнути — КРИЧА́ТИ (говорити, вимовляти з криком, дуже голосно розмовляти), РЕПЕТУВА́ТИ розм., ЗІПА́ТИ розм., ЗИ́КАТИ розм., НАДРИВА́ТИСЯ розм., НАДСА́ДЖУВАТИСЯ розм., ГАЛА́КАТИ (ГАЛА́ЙКАТИ) діал., ГАЛАЙКОТА́ТИ (ГАЛАЙКОТІ́ТИ) підсил. діал., ЖЕЛІПА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
5. рикнути — РИ́КНУТИ див. ри́кати. Словник української мови в 11 томах
6. рикнути — Рика́ти, -ка́ю, -єш, одн. в. рикнути, -ну, -неш гл. 1) Рычать, рыкнуть. Вовк як рикнув, — збіглось вовків щось із тисячу. Рудч. Ск. І. 32. 2) Ревѣть, заревѣть. Рикає віл. Н. Вол. у. Теля рикає, а корова десь пішла. Камен. у. Рикнув віл на сім сіл. Ном. Словник української мови Грінченка