розв’язувати

Розв’я́зувати, -зую, -зуєш, -зують

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розв’язувати — розв’язувати – вирішувати З цих двох синонімів наші засоби масової інформації надають перевагу другому: вирішувати питання, проблему, завдання. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. розв’язувати — РОЗВ’Я́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗВ’ЯЗА́ТИ, в’яжу́, в’я́жеш, док., перех. 1. Розпускати, роз’єднувати кінці чого-небудь зв’язаного. Подає [Поліксена] гребінець Кассандрі, тая бере слухняно, починає розв’язувати стрічки (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах