1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

розгілчастий

Розгі́лчастий, -та, -те

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розгілчастий — розгі́лчастий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. розгілчастий — див. розлогий Словник синонімів Вусика
  3. розгілчастий — -а, -е. Який має густе, розлоге гілля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розгілчастий — РОЗГІ́ЛЧАСТИЙ, а, е. Який має густе, розлоге гілля. Іду я тепер під розгілчастим нависом вишень, Дивлюся на цвіт – і надивитись не можу (І. Вирган). Словник української мови у 20 томах
  5. розгілчастий — ГІЛЛЯ́СТИЙ (який має густе або велике гілля), ГІЛЧА́СТИЙ, РОЗГІ́ЛЧАСТИЙ, ВІТЛА́СТИЙ, ВІТИ́СТИЙ рідше; КРИСЛА́ТИЙ, ШИРОКОВІ́ТИЙ, ШИРОКОГІЛЛЯ́СТИЙ, РОЗЛО́ГИЙ, РОЗЛО́ЖИСТИЙ, РОЗКИ́ДИСТИЙ, РОЗКИ́ДЧАСТИЙ, ШИРО́КИЙ, КРИЖА́СТИЙ, ШИРОКОГАЛУ́ЗИЙ... Словник синонімів української мови
  6. розгілчастий — РОЗГІ́ЛЧАСТИЙ, а, е. Який має густе, розлоге гілля. Іду я тепер під розгілчастим нависом вишень, Дивлюся на цвіт — і надивитись не можу (Вирган, В розп. літа, 1959, 191). Словник української мови в 11 томах