розчленувати

Розчленува́ти, -ну́ю, -ну́єш

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розчленувати — розчленува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розчленувати — див. розчленовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розчленувати — РОЗЧЛЕНУВА́ТИ див. розчлено́вувати. Словник української мови у 20 томах
  4. розчленувати — ДІЛИ́ТИ (на частини), ПОДІЛЯ́ТИ, РОЗДІЛЯ́ТИ (РОЗДІ́ЛЮВАТИ рідше), ЧЛЕНУВА́ТИ, РОЗЧЛЕНО́ВУВАТИ, РОЗЩЕ́ПЛЮВАТИ, РОЗТИНА́ТИ, РОЗБИВА́ТИ, ПАЮВА́ТИ розм., ШМАТУВА́ТИ розм., РОЗШМАТО́ВУВАТИ розм., ПАРЦЕЛЮВА́ТИ ек.; РОЗДВО́ЮВАТИ, ПЕРЕПОЛОВИ́НЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. розчленувати — РОЗЧЛЕНУВА́ТИ див. розчлено́вувати. Словник української мови в 11 томах