1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

рядюга

Рядю́га, -ги, -зі; -дю́ги, -дю́г

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рядюга — рядю́га іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. рядюга — див. рядно Словник синонімів Вусика
  3. рядюга — -и, ж., розм. Те саме, що ряднина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. рядюга — РЯДЮ́ГА, и, ж., розм. Те саме, що рядни́на. – Скидай-но панські сукні та бери свою рядюгу! (Леся Українка); Вони вкриваються однією латаною-перелатаною рядюгою (А. Хижняк). Словник української мови у 20 томах
  5. рядюга — ЛАХМІ́ТТЯ (старий, подертий одяг), РУ́Б'Я, ДРА́НТЯ, ЛА́ТИ мн., РА́М'Я, РА́МТЯ рідше, РИ́ЗЗЯ рідше, ЛА́ХИ мн., розм., ЛА́ХМАНИ́ мн., розм., ЛАХМА́ННЯ розм., ЛАХМАНИ́НА розм., ДРА́НКА розм., РЯДЮ́ГА розм., ХЛАМІ́ТТЯ розм., ШМА́ТТЯ розм., ГАНЧІ́РКА зневажл. Словник синонімів української мови
  6. рядюга — РЯДЮ́ГА, и, ж., розм. Те саме, що рядни́на. — Скидай-но панські сукні та бери свою рядюгу! (Л. Укр., III, 1952, 644); Вони вкриваються однією латаною-перелатаною рядюгою (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 53). Словник української мови в 11 томах