самітній

Само́[і́]тній, -ня, -нє або самітни́й, -на́, -не́

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самітній — (про відокремлений предмет) одинокий, самотній; (про людину) безрідний, безсімейний. Словник синонімів Полюги