1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

сивуватий

Сивува́тий, -та, -те

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сивуватий — сивува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сивуватий — див. сивий Словник синонімів Вусика
  3. сивуватий — -а, -е. Трохи сивий (у 1-3 знач.). || у знач. ім. сивуватий, -того, ч. Трохи сивий чоловік. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сивуватий — СИВУВА́ТИЙ, а, е. Трохи сивий (у 1–3 знач.). То був здоровий, плечистий німець з русявою бородою, вже сивуватою (І. Нечуй-Левицький); Сивувате волосся спадало на опуклий лоб, на кошлаті брови (О. Словник української мови у 20 томах
  5. сивуватий — СИВУВА́ТИЙ, а, е. Трохи сивий (у 1 — 3 знач.). То був здоровий, плечистий німець з русявою бородою, вже сивуватою (Н.-Лев., III, 1956, 229); Сивувате волосся спадало на опуклий лоб, на кошлаті брови (Ільч., Петерб. Словник української мови в 11 томах
  6. сивуватий — Сивуватий, -а, -е Сѣдоватый. Сивуваті вуси. Левиц. Пов. 198. Словник української мови Грінченка