синекура

Синеку́ра, -ри, -рі; -ку́ри, -ку́р

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. синекура — Синеку́ра: — високо оплачувана посада, яка не пов'язана з виконанням реальних, серйозних обов'язків [44-1] — добре оплачувана посада, яка не вимагає будь-якої праці [47] — добре оплачувана посада, яка не потребує праці [46-2] Словник з творів Івана Франка
  2. синекура — синеку́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. синекура — -и, ж. 1》 За середньовіччя – дохідна церковна посада, не пов'язана з певними обов'язками. 2》 перен. Добре оплачувана посада, на якій майже нічого не треба робити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. синекура — СИНЕКУ́РА, и, ж., книжн. Добре оплачувана посада, на якій майже нічого не треба робити. Без перебільшення можна сказати, що ця молода жінка з мушкою на верхній губі чимало доклала зусиль, щоб служба Адама Адамовича стала для нього синекурою (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах
  5. синекура — синеку́ра високооплачувана посада (ст): Кондукторам, які все ще в більшості були поляки, бо за польської окупації пост кондуктора вважався синекурою і його займали виключно поляки та ще й члени колишнього польського леґіону, я показував мій папірець... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. синекура — (англ. sinecure) добре оплачувана посада, яка не потребує ніякої праці. Економічний словник
  7. синекура — синеку́ра (лат. sine cura – без турбот) 1. За середньовіччя – доходна церковна посада, не пов’язана з певними обов’язками. 2. Переносно – добре оплачувана посада, на якій майже нічого не треба робити. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. синекура — Добре оплачувана посада, що не вимагає значних зусиль попри видимість діяльності. Універсальний словник-енциклопедія
  9. синекура — СИНЕКУ́РА, и, ж., книжн. Добре оплачувана посада, на якій майже нічого не треба робити. Без перебільшення можна сказати, що ця молода жінка з мушкою на верхній губі чимало доклала зусиль, щоб служба Адама Адамовича стала для нього синекурою (Донч., VI, 1957, 520). Словник української мови в 11 томах
  10. синекура — рос. синекура добре оплачувана посада, що не вимагає великої праці. У середньовіковій Європі: церковна посада, не зв'язана з будь-якими зобов'язаннями. Eкономічна енциклопедія