1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

скаменіти

Скам’яні́ти і скамені́ти, -ні́ю, -ні́єш

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скаменіти — скамені́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. скаменіти — див. скам'яніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скаменіти — СКАМЕНІ́ТИ див. скам'яні́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. скаменіти — (як (мов, ні́би і т. ін.)) скам’яні́ти (скамені́ти) (на мі́сці). 1. Стати нерухомим, завмерти під впливом якогось сильного враження, переживання і т. ін.; заціпеніти. — Біжи за мішками, а він — як скам’янів — і не рухнеться (А. Фразеологічний словник української мови
  5. скаменіти — ЗАВМЕ́РТИ (стати нерухомим, зберігаючи позу, положення і т. п. у момент припинення руху), ЗАМЕ́РТИ, ЗАСТИ́ГНУТИ, ЗАСТИ́ГТИ, ЗАКЛЯ́КНУТИ, ЗАКЛЯ́КТИ, ЗАЦІПЕНІ́ТИ підсил., ЗАКАМ'ЯНІ́ТИ підсил., ЗАКАМЕНІ́ТИ рідше, СКАМ'ЯНІ́ТИ підсил., СКАМЕНІ́ТИ рідше. Словник синонімів української мови
  6. скаменіти — СКАМЕНІ́ТИ див. скам’яні́ти. Словник української мови в 11 томах
  7. скаменіти — Скамені́ти, -ні́ю, -єш гл. = скам'яніти. Словник української мови Грінченка