1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

славіст

Славі́ст, -та; -ві́сти, -тів

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. славіст — славі́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. славіст — -а, ч. Фахівець із слов'янської філології. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. славіст — СЛАВІ́СТ, а, ч. Фахівець із слов'янської філології. Щоп'ять років у столиці однієї з слов'янських країн збираються міжнародні конгреси славістів, організатором яких виступає Міжнародний комітет разом із національними комітетами багатьох країн (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  4. славіст — СЛАВІ́СТ, а, ч. Фахівець із слов’янської філології. Що п’ять років у столиці однієї з слов’янських країн збираються міжнародні конгреси славістів, організатором яких виступає Міжнародний комітет разом із національними комітетами багатьох країн (Літ. Укр., 11.VI 1968, 1). Словник української мови в 11 томах