сороченя
Сороченя́, -ня́ти, -ня́ті, -ня́м; -ченя́та, -ня́т
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сороченя — сороченя́ 1 іменник жіночого роду пташеня сороки сороченя́ 2 іменник середнього роду сорочка Орфографічний словник української мови
- сороченя — I -яти, с. Пташеня сороки. II -яти, с. Зменш.-пестл. до сорочка 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- сороченя — СОРОЧЕНЯ́¹, ня́ти, с. Пташеня сороки. СОРОЧЕНЯ́², ня́ти, с. Зменш. до соро́чка 1, 2. Сидить собі [Марія] коло вікна І в поле дивиться, і шиє Малесеньке сороченя (Т. Шевченко); Повикручувала [Маруся] просто на них змочені нижче пупа сороченята й вигнала надвір “бавитись” (Ірина Вільде). Словник української мови у 20 томах
- сороченя — СОРОЧЕНЯ́¹, я́ти, с. Пташеня сороки. СОРОЧЕНЯ́², я́ти, с. Зменш.-пестл. до соро́чка 1, 2. Сидить собі [Марія] коло вікна І в поле дивиться, і шиє Малесеньке сороченя (Шевч. Словник української мови в 11 томах
- сороченя — Сороченя, -няти с. Рубашечка, рубашенка, сорочечка. Шиє маленькеє сороченя. Шевч. ІІ. 223. Жиденята, як комашня, обідрані, в чорних сороченятах. Левиц. І. 95. Словник української мови Грінченка