1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

спонукувати

Спону́кувати, -кую, -куєш

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спонукувати — спону́кувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. спонукувати — (до чого) схиляти, заохочувати, (на що) підбивати <�підштовхувати, штовхати> на, с. змушувати, жм. нукати; сов. спонукати; док. подвигнути. Словник синонімів Караванського
  3. спонукувати — див. веліти; підбурювати; примушувати; радити Словник синонімів Вусика
  4. спонукувати — див. спонукати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. спонукувати — СПОНУ́КУВАТИ див. спонука́ти. Словник української мови у 20 томах
  6. спонукувати — СПОНУКА́ТИ (викликати у кого-небудь бажання робити щось), СПОНУ́КУВАТИ, СХИЛЯ́ТИ, ПІДШТО́ВХУВАТИ, ШТОВХА́ТИ, ПІДБИВА́ТИ, ПІДНІМА́ТИ (ПІДІЙМА́ТИ), ПХА́ТИ розм.; ПІДКРУ́ЧУВАТИ розм., ПІДХЛЬО́СКУВАТИ розм., ПІДХЛЬО́СТУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  7. спонукувати — СПОНУ́КУВАТИ див. спонука́ти. Словник української мови в 11 томах