спочуття

Значення в інших словниках

1. спочуття — спочуття́ іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
2. спочуття — -я, с., рідко. 1》 Те саме, що співчуття. 2》 рідко. Те саме, що почуття. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спочуття — СПОЧУТТЯ́, я, с., рідко. 1. Те саме, що співчуття́. Коли ти від людей ждеш одмови, Чи шукаєш у них спочуття, – То співай не про ранок любові, А про захід вечірній життя (П. Грабовський); – Теж люди! – з робленим спочуттям, іншим голосом казав Муляр (С. Словник української мови у 20 томах
4. спочуття — СПІВЧУТТЯ́ (чуйне ставлення до чиїх-небудь переживань, горя), СПІВЧУВА́ННЯ, ЖАЛЬ, ЖА́ЛІСТЬ, ЖА́ЛОЩІ, ЖАЛІ́ННЯ розм., КОНДОЛЕ́НЦІЯ зах., СПОЧУВА́ННЯ рідше, СПОЧУТТЯ́ рідше. Їй хотілося вилити своє горе, .. знайти співчуття (П. Словник синонімів української мови
5. спочуття — СПОЧУТТЯ́, я, с., рідко. 1. Те саме, що співчуття́. Коли ти від людей ждеш одмови, Чи шукаєш у них спочуття, — То співай не про ранок любові, А про захід вечірній життя (Граб., І, 1959, 508); — Теж люди!... Словник української мови в 11 томах
6. спочуття — Спочуття, -тя с. Чувство; чувствованіе; сочувствіе. Словник української мови Грінченка