1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

спростити

Спрости́ти, спрощу́, спро́стиш, -стять

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спростити — спрости́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. спростити — див. спрощувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спростити — СПРОСТИ́ТИ див. спро́щувати. Словник української мови у 20 томах
  4. спростити — ПОЛЕ́ГШУВАТИ (робити легшим для здійснення, виконання тощо), СПРО́ЩУВАТИ. — Док.: поле́гшити, спрости́ти. Він натхненно й переконливо змальовував слухачам машини, котрі полегшують труд (Ю. Яновський); — Я не схильна все спрощувати так, як ви мені підказуєте (Є. Гуцало). Словник синонімів української мови
  5. спростити — СПРОСТИ́ТИ див. спро́щувати. Словник української мови в 11 томах