стидовисько
Стидо́висько, -ка, -ку
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стидовисько — стидо́висько іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- стидовисько — див. ганьба Словник синонімів Вусика
- стидовисько — СТИДО́ВИСЬКО, а, с., розм. Те саме, що стид 2, 3. Словник української мови у 20 томах
- стидовисько — -а, с., розм. Те саме, що стид 2), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- стидовисько — ГАНЬБА́, СО́РОМ, СТИД, БЕЗЧЕ́СТЯ, БЕЗСЛА́В'Я, НЕСЛА́ВА, НАРУ́ГА, ХУЛА́ книжн., БЕ́ШКЕТ рідше, ОСОРО́МА рідше, ПОЗО́РИЩЕ розм., СОРОМО́ТА розм., СТИДО́ВИСЬКО розм., СТИДО́ВИЩЕ розм., СТРАМ розм., СТРАМО́ТА розм., СТРАМО́ВИСЬКО розм., СТРАМО́ВИЩЕ розм. Словник синонімів української мови
- стидовисько — СТИДО́ВИСЬКО, а, с., розм. Те саме, що стид 2, 3. Словник української мови в 11 томах