строковий

Значення в інших словниках

1. строковий — строкови́й прикметник Орфографічний словник української мови
2. строковий — СТРОКОВИ́Й, а́, е́. 1. іст. Найнятий на роботу на певний строк. Пузир .. жорстоко визискує, морить голодом строкових наймитів (з навч. літ.); // у знач. ім. строкові́, ви́х, мн. (одн. строкови́й, во́го, ч.; строкова́, во́ї, ж.). Словник української мови у 20 томах
3. строковий — -а, -е. 1》 іст. Найнятий на роботу на певний строк. || у знач. ім. строкові, -вих, мн. (одн. строковий, -вого, ч.; строкова, -вої, ж.). Чоловіки й жінки, яких найняли на роботу на певний строк. || Визначений на певний відрізок часу. Строковий вклад фін. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. строковий — СТРОКОВИ́Й, а́, е́. 1. дорев. Найнятий на роботу на певний строк. Пузир.. жорстоко визискує, морить голодом строкових наймитів (Іст. укр. літ., І, 1954, 458); // у знач. ім. строкові́, ви́х, мн. (одн. строкови́й, во́го, ч.; строкова́, во́ї, ж.). Словник української мови в 11 томах
5. строковий — Строковий, -а, -е На срокъ нанятый. Словник української мови Грінченка