1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

схибнути

Схибну́ти, -ну́, -не́ш

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. схибнути — схибну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. схибнути — СХИ́БНУТИ див. схи́бити. Словник української мови у 20 томах
  3. схибнути — див. схибити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. схибнути — ПОМИЛИ́ТИСЯ (зробити щось неправильно, допустити неточність, неправильність у чомусь), СХИ́БИТИ (СХИБНУ́ТИ), ПРОМАХНУ́ТИСЯ, ОБМАХНУ́ТИСЯ рідше, ДА́ТИ МА́ХУ розм., СПІТКНУ́ТИСЯ (СПОТИКНУ́ТИСЯ) розм., ОСТУПИ́ТИСЯ розм., ПОСКОВЗНУ́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  5. схибнути — СХИ́БНУТИ див. схи́бити. Словник української мови в 11 томах
  6. схибнути — Схибну́ти, -бну́, -не́ш гл. 1) = схитнути. Дівчата на мене гукають, — я не чую; котрась мене схибнула за плече. Г. Барв. 67. 2) — сло́вом. а) Не сдержать слова. б) Соврать. Черк. у. Словник української мови Грінченка