сякати
Сяка́ти, -ка́ю, -ка́єш, -ка́є
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сякати — сяка́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- сякати — СЯКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., що, у сполуч. зі сл. ніс. Різкими видихами очищати від слизу (ніс). Хима виймає з пазухи хусточку, обирає сльози, голосно сякає ніс... (М. Коцюбинський); Іван сякав голосно носа (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах
- сякати — -аю, -аєш, недок., сякнути, -ну, -неш, док., перех., у сполуч. зі сл. ніс. Різкими видихами очищати від слизу (ніс). Великий тлумачний словник сучасної мови
- сякати — СЯКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СЯКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех., у сполуч. із сл. ніс. Різкими видихами очищати від слизу (ніс). Хима виймає з пазухи хусточку, обирає сльози, голосно сякає ніс… (Коцюб., І, 1955, 88); Іван сякав голосно носа (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах
- сякати — Сяка́ти, -ка́ю, -єш гл. Сморкать. Се було тоді, як я сякав у рукав. Ном. № 14167. Словник української мови Грінченка