таємниче

Таємни́че, присл.

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. таємниче — таємни́че прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. таємниче — див. таємно Словник синонімів Вусика
  3. таємниче — ТАЄМНИ́ЧЕ, присл. Те саме, що таємни́чо. Вона одним таємниче шептала щось, другим кивала головою або робила якісь знаки (М. Коцюбинський); Вдалині таємниче дзюркотіла річка (Я. Словник української мови у 20 томах
  4. таємниче — присл. Те саме, що таємничо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. таємниче — ПО́ТАЙ (так, щоб ніхто не знав, не дізнався; таємно від когось, від усіх), ПОТАЄ́МНО (ПОТАЄ́МНЕ рідше), ТАЄ́МНО, ТАЄМНИ́ЧО (ТАЄМНИ́ЧЕ), СТИ́ХА, НИ́ШКОМ, КРАДЬКОМА́, НА́ЗИРЦІ, НА́ЗИРЦЕМ, ПО-ЗМО́ВНИЦЬКОМУ, ПО-ЗМО́ВНИЦЬКИ, ТИХЕ́НЬКО розм., ТАЙКО́М розм. Словник синонімів української мови
  6. таємниче — ТАЄМНИ́ЧЕ, присл. Те саме, що таємни́чо. Вона одним таємниче шептала щось, другим кивала головою або робила якісь знаки (Коцюб., І, 1955, 275); Вдалині таємниче дзюркотіла річка (Грим., Незакінч. Словник української мови в 11 томах