телеологія

Телеоло́гія, -гії, -гією (гр.)

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. телеологія — телеоло́гія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. телеологія — ТЕЛЕОЛО́ГІЯ, ї, ж. Філософське ідеалістичне вчення, згідно з яким уся історія світу є здійсненням наперед визначеної, даної богом мети, й усе в розвитку природи та суспільства доцільне. І. Франко відкидає ідеалістичну та релігійну телеологію (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. телеологія — -ї, ж. Вчення, згідно з яким уся історія світу є здійсненням наперед визначеної, даної Богом мети, й усе в розвитку природи та суспільства доцільне. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. телеологія — телеоло́гія [від грец. τέλος (τελεος) – мета, кінець і ...логія] 1. філософське ідеалістичне вчення, за яким розвиток є здійсненням наперед визначеної мети і все в розвитку природи й суспільства доцільне. Доцільність у природі... Словник іншомовних слів Мельничука
  5. телеологія — Філософський погляд, згідно з яким доцільність є принципом існування явищ і процесів у природі, а також з'ясування сутності й перебігу явищ і процесів у природі; іноді вживається поняття-замінник фіналізм. Універсальний словник-енциклопедія
  6. телеологія — ТЕЛЕОЛОГІЯ (від грецьк. τέλοζ — мета, кінець, ціль; λόγοζ — слово, вчення) — вчення про ціль, доцільність; вчення, згідно з яким не лише людська діяльність, а й природні явища та історичні події спрямовані до певної мети і підпорядковуються їй... Філософський енциклопедичний словник
  7. телеологія — ТЕЛЕОЛО́ГІЯ, ї, ж. Релігійно-ідеалістичне вчення, згідно з яким уся історія світу є здійсненням наперед визначеної, даної богом мети, й усе в розвитку природи та суспільства доцільне. І. Словник української мови в 11 томах