1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

тнути

Тну́ти, тну, тнеш, тнуть; тни, тніть

тя́ти і тну́ти, тну, тнеш, тнемо́, тнете́, тнуть; тни, тніть

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тнути — тну́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. тнути — Різати, краяти, панахати, (траву) косити, втинати; (голови) стинати, рубати; (гопака) садити, ТАНЦЮВАТИ, утинати, кресати; (на цимбалах) ф. смалити, шпарити; (- комах) кусати, жалити; П. бити. Словник синонімів Караванського
  3. тнути — див. грати; танцювати Словник синонімів Вусика
  4. тнути — [тнутие] тну, тнеш, тнеимо, тнеите; нак. тни, т(‘)н'іт' Орфоепічний словник української мови
  5. тнути — ТНУ́ТИ див. тя́ти. Словник української мови у 20 томах
  6. тнути — див. тяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. тнути — БИ́ТИ кого (завдавати ударів, побоїв кому-небудь), ПОБИВА́ТИ розм. рідше, МІ́РЯТИ кого, перев. чим, розм., ПИСА́ТИ перев. у що, по чому, розм., ПО́ШТУВАТИ кого, перев. чим, розм., ПРИГОЩА́ТИ (ПРИГО́ЩУВАТИ) кого, перев. чим, розм., ЧАСТУВА́ТИ кого, перев. Словник синонімів української мови
  8. тнути — ТНУ́ТИ див. тя́ти. Словник української мови в 11 томах
  9. тнути — Тнути, тну, тнеш гл. = тяти. Косарі тнуть. Грин. ІІІ. 366. Музика тне. Шевч. Тнуть косарі. Грин. III. 128. Словник української мови Грінченка