торгівля

Значення в інших словниках

1. торгівля — торгі́вля іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. торгівля — Купівля-продаж, комерція, крамарство, крамарювання, торг, торги, торгування; (перед базарним днем) підторжя. Словник синонімів Караванського
3. торгівля — [тоург’іўл'а] -л'і, ор. -леийу Орфоепічний словник української мови
4. торгівля — ТОРГІ́ВЛЯ, і, ж. Купівля й продаж товарів. Творив він плани організування експортної торгівлі (І. Франко); Щира козацька душа гаряче зневажала не торгівлю, а будь-яке гендлярство (О. Ільченко); Середня Азія – золоте дно для торгівлі. Словник української мови у 20 томах
5. торгівля — -і, ж. Купівля й продаж товарів. Зовнішня торгівля — торгівля між країнами, яка складається з вивозу (експорту) та ввозу (імпорту) товарів і послуг. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. торгівля — Обмін матеріальних благ між сферами виробництва і споживання; окрема галузь національної економіки, предметом діяльності якої є посередництво у русі матеріальних благ за допомогою товарного обміну, здійснюваного шляхом укладення актів купівлі-продажу. Універсальний словник-енциклопедія
7. торгівля — ТОРГІ́ВЛЯ (купівля і продаж товарів), ТОРГ, ТОРГУВА́ННЯ, КРА́МА́РСТВО, ПЕРЕТО́РГ розм., ПЕРЕТО́РЖКА розм., ТОРГО́ВИЦЯ заст., НЕГО́ЦІЯ заст.; ТО́РЖИЩЕ заст. (на торговій площі); КУПЕ́ЦТВО заст. (заняття купця). Словник синонімів української мови
8. торгівля — ТОРГІ́ВЛЯ, і, ж. Купівля й продаж товарів. Творив він плани організування експортної торгівлі (Фр., VI, 1951, 236); Щира козацька душа гаряче зневажала не торгівлю, а будь-яке гендлярство (Ільч., Козацьк. роду.. Словник української мови в 11 томах
9. торгівля — рос. торговля форма обміну товарів, за якої рух їх із сфери виробництва до сфери споживання або зміна одного власника товару іншим відбувається на основі купівлі-продажу. Eкономічна енциклопедія
10. торгівля — Торгівля, -лі ж. Торговля. Харьк. у. Словник української мови Грінченка