1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

трапунок

Трапу́нок, -пу́нку; -пу́нки, -нків

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трапунок — трапу́нок іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. трапунок — див. пригода Словник синонімів Вусика
  3. трапунок — ТРАПУ́НОК, нку, ч., розм. Те саме, що ви́падок 1. Який приголомшливий випадок! Скажу більше – просто трапунок! – “Ваш брат курив гашиш?” – спитав Городовський. (В. Підмогильний). Словник української мови у 20 томах
  4. трапунок — -нку, ч., розм. Те саме, що випадок 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. трапунок — ВИ́ПАДОК (те, що сталося, трапилося несподівано), ПРИГО́ДА, ПОДІ́Я, ОКА́ЗІЯ, ЕПІЗО́Д, ІНЦИДЕ́НТ, ІСТО́РІЯ розм., КА́ЗУС розм., ТРАПУ́НОК розм., ПРИ́ТЧА (ПРИ́ЧТА) розм., ПРИЧИ́НА заст., ПРИПА́ДОК діал. Словник синонімів української мови
  6. трапунок — ТРАПУ́НОК, нку, ч., розм. Те саме, що ви́падок 1. — Пригадуєш, Власе, як ми колись іменем революції поставили до стінки одного..? ..Та не може цього бути, щоб ти, Власе, забув цей трапунок (Д. Бедзик, Серце.. Словник української мови в 11 томах
  7. трапунок — Трапунок, -нку м. Случай. Сквир. у. Словник української мови Грінченка