трудовий

Значення в інших словниках

1. трудовий — трудови́й прикметник Орфографічний словник української мови
2. трудовий — (стаж) робочий; (гріш) зароблений, запрацьований, випрацьований, труджений; (- життя) мозоляний, тружденний; (- резерви) трудівничий; (рід) трудящий, роботящий, працьовитий, кн. працелюбний, трудівливий. Словник синонімів Караванського
3. трудовий — див. роботящий Словник синонімів Вусика
4. трудовий — Працюючий, робітний Словник чужослів Павло Штепа
5. трудовий — ТРУДОВИ́Й, а́, е́. 1. Стос. до труда (у 1 знач.), пов'язаний з трудом, із працею. – При вступі до інституту тепер, як відомо, вимагається трудовий стаж... (О. Словник української мови у 20 томах
6. трудовий — -а, -е. 1》 Стос. до труда (у 1 знач.), пов'язаний з трудом, із працею. || Який виявляється в праці. || Сповнений праці. || Який супроводжує працю, викликаний працею. || Добутий, зароблений працею, одержаний за працю. Великий тлумачний словник сучасної мови
7. трудовий — ПРАЦЬОВИ́ТИЙ (який сумлінно ставиться до праці, добре працює), ПРАЦЕЛЮ́БНИЙ, ТРУДОЛЮ́БНИЙ, ТРУДОЛЮБИ́ВИЙ рідше, ТРУДІВЛИ́ВИЙ розм., ТРУДОВИ́ТИЙ розм., ТРУДЯ́ЩИЙ розм., ТРУДОВИ́Й розм., РОБОТЯ́ЩИЙ розм., РОБО́ЧИЙ розм. рідше, БЕРУЧКИ́Й розм. Словник синонімів української мови
8. трудовий — ТРУДОВИ́Й, а́, е́. 1. Стос. до труда (у 1 знач.), пов’язаний з трудом, із працею. — При вступі до інституту тепер, як відомо, вимагається трудовий стаж… (Гончар, Тронка, 1963, 115); Налагодження трудової дисципліни, — думав Дорош... Словник української мови в 11 томах
9. трудовий — Трудовий, -а, -е 1) Трудолюбивый, трудящійся. Трудовий чоловік. Черк. у. 2) Пріобрѣтенный трудомъ, заработанный. Трудові гроші. Трудовий хліб. Словник української мови Грінченка