туркеня
Турке́ня, -ні, -нею, -ке́не! -ке́ні, -ке́нь, -ке́ням
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- туркеня — турке́ня іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- туркеня — ТУРКЕ́НЯ див. ту́рки. Словник української мови у 20 томах
- туркеня — див. турки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- туркеня — ТУРКЕ́НЯ див. ту́рки. Словник української мови в 11 томах
- туркеня — Туркеня, туркиня, -ні ж. 1) Турчанка. У туркені на тім боці хата на помості. Шейк. 2) Родъ крупныхъ сливъ. Шейк. ум. туркенька, туркененька, турки́нонька. АД. І. 291. Словник української мови Грінченка