убік

Убі́к, присл. Зверну́в убі́к

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. убік — УБІ́К див. вбік. Словник української мови у 20 томах
  2. убік — убі́к прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. убік — див. вбік. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. убік — ВБІК (УБІ́К) (у сторону від кого-, чого-небудь), НАБІ́К. Килина відійшла вбік, щоб бути самій (Є. Гуцало); Кінь плигнув убік (Григорій Тютюнник); Деві і Дженні відходять набік (Леся Українка). Словник синонімів української мови
  5. убік — УБІ́К див. вбік. Словник української мови в 11 томах