убік
Убі́к, присл. Зверну́в убі́к
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- убік — УБІ́К див. вбік. Словник української мови у 20 томах
- убік — убі́к прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- убік — див. вбік. Великий тлумачний словник сучасної мови
- убік — ВБІК (УБІ́К) (у сторону від кого-, чого-небудь), НАБІ́К. Килина відійшла вбік, щоб бути самій (Є. Гуцало); Кінь плигнув убік (Григорій Тютюнник); Деві і Дженні відходять набік (Леся Українка). Словник синонімів української мови
- убік — УБІ́К див. вбік. Словник української мови в 11 томах