ув

Ув, прийм. Іноді уживають, щоб уникнути збігу голосних чи приголосних: ув умі́лого (звич. в умі́лого)

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ув — ув прийменник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. ув — УВ див. в². Словник української мови у 20 томах
  3. ув — див. в II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ув — УВ див. в². Словник української мови в 11 томах
  5. ув — Ув см. у. Словник української мови Грінченка