ув
Ув, прийм. Іноді уживають, щоб уникнути збігу голосних чи приголосних: ув умі́лого (звич. в умі́лого)
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ув — ув прийменник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- ув — УВ див. в². Словник української мови у 20 томах
- ув — див. в II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ув — УВ див. в². Словник української мови в 11 томах
- ув — Ув см. у. Словник української мови Грінченка