уголос

Уго́лос, присл. = го́лосно

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уголос — уго́лос прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. уголос — пр., наголос, голосно, с. на повний голос, на повні груди. Словник синонімів Караванського
  3. уголос — УГО́ЛОС див. вго́лос. Словник української мови у 20 томах
  4. уголос — див. вголос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. уголос — УГО́ЛОС див. вго́лос. Словник української мови в 11 томах
  6. уголос — Уголос нар. Громко. А то думають-думають ні вголос, ні мовчки. Шевч. І. 52. Троянки вголос загули. Котл. Кн. II. 29. Словник української мови Грінченка