1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

укорінятися

Укорі́нюватися, -рі́нююся, -рі́нюєшся і укоріня́тися, -ріня́юся, -ріня́єшся; укорени́тися, -реню́ся, -рени́шся; укоре́нений

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. укорінятися — укоріня́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. укорінятися — УКОРІНЯ́ТИСЯ див. вкоріня́тися. Словник української мови у 20 томах
  3. укорінятися — ПРИЙМА́ТИСЯ (про рослини — починати рости після посадки, пересадки), ПРИЖИВА́ТИСЯ, ПРИЖИ́ВЛЮВАТИСЯ (ПРИЖИВЛЯ́ТИСЯ рідше) (про пересаджене); УКОРІ́НЮВАТИСЯ (ВКОРІ́НЮВАТИСЯ), УКОРІНЯ́ТИСЯ (ВКОРІНЯ́ТИСЯ) (укріплятися корінням у ґрунті). — Док. Словник синонімів української мови