унуччин

Уну́ччин, -на, -не (від уну́чка)

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. унуччин — уну́ччин прикметник Орфографічний словник української мови
  2. унуччин — УНУ́ЧЧИН див. вну́ччин. Словник української мови у 20 томах