упімнення

Упі́мнення, -ння = нага́дування

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упімнення — Упі́мнення: — домагання про повернення (напр., грошей); догана, докір [III] — нагадування [9;46-1;46-2] — нагадування, застереження [54] — офіціальні застереження, зауваження [47] — офіціальпі застереження, зауваження [II] — пересторога... Словник з творів Івана Франка
  2. упімнення — упі́мнення іменник середнього роду діал. Орфографічний словник української мови
  3. упімнення — Пригадка, попереджа Словник чужослів Павло Штепа
  4. упімнення — УПІ́МНЕННЯ (ВПІ́МНЕННЯ), я, с., діал. Дія за знач. упімну́ти. Упімнення та кари, які накладали на нього вчителі за слабі поступи в науці.., ще тілько гірше роздражнювали його (І. Франко); – Я прийшов пригадати тобі сповнити свою обіцянку. Словник української мови у 20 томах
  5. упімнення — (впімнення), -я, с., діал. Дія за знач. упімнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. упімнення — УПІ́МНЕННЯ (ВПІ́МНЕННЯ), я, с., діал. Дія за знач. упімну́ти. Упімнення та кари, які накладали на нього вчителі за слабі поступи в науці.., ще тілько гірше роздражнювали його (Фр., III, 1950, 73); — Я прийшов пригадати тобі сповнити свою обіцянку. Словник української мови в 11 томах
  7. упімнення — Упімне́ння, -ня с. Напоминаніе. Желех. Словник української мови Грінченка