утрирувати

Значення в інших словниках

1. утрирувати — утри́рувати дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. утрирувати — (перебільшувати) перетягати струну, пересолювати, переперчувати, переборщувати, передавати куті меду, г. переяскравлювати, п! ШАРЖУВАТИ Словник синонімів Караванського
3. утрирувати — Переборщувати, переборщити, попереборіцувати, пересаджувати, пересадити, попересаджувати, перебільшувати, перебільшити, поперебільшувати Словник чужослів Павло Штепа
4. утрирувати — УТРИ́РУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., що і без прям. дод. Занадто перебільшувати; спотворювати, доводячи до крайнощів. Утрируючи кожен рух – почухав [чоловік] потилицю, аж зовсім козирком очі закривши, потім поправив кашкет, похитав головою (А. Словник української мови у 20 томах
5. утрирувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. і неперех. Занадто перебільшувати; спотворювати, доводячи до крайнощів. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. утрирувати — ПЕРЕБІ́ЛЬШУВАТИ (уявляти або зображувати що-небудь більшим, ніж у дійсності), ГІПЕРБОЛІЗУВА́ТИ книжн., РОЗДУВА́ТИ розм., РОЗДМУ́ХУВАТИ розм.; УТРИ́РУВАТИ книжн. (доводити до крайньої міри вияву). — Док. Словник синонімів української мови
7. утрирувати — УТРИ́РУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., перех. і неперех. Занадто перебільшувати; спотворювати, доводячи до крайнощів. Утрируючи кожен рух — почухав [чоловік] потилицю, аж зовсім козирком очі закривши, потім поправив кашкет, похитав головою (Головко, І, 1957, 300). Словник української мови в 11 томах