1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

ухналь

Ухна́ль, -ля́, -ле́ві; -налі́, -лі́в

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ухналь — ухна́ль іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. ухналь — див. ЦВЯХ Словник синонімів Караванського
  3. ухналь — УХНА́ЛЬ див. вухна́ль. Словник української мови у 20 томах
  4. ухналь — -я, ч., рідко. Те саме, що вухналь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ухналь — ЦВЯХ (загострений стрижень), ТИ́БЕЛЬ розм. (дерев'яний кілочок); ВУХНА́ЛЬ (УХНА́ЛЬ рідко) (для прибивання підків); ШПИЛЬ (довгий); ШПИ́ЛЬКА (у шевській справі — маленький дерев'яний). Словник синонімів української мови
  6. ухналь — УХНА́ЛЬ, я́, ч., рідко. Те саме, що вухна́ль. Там [продавався] — залізний товар: підкови, гвіздочки, сокири, підіски, ухналі (Кв.-Осн., II, 1956, 13); Б’є-кує цілий день Бравий коваленко. Тут цвях, там ухналь — Все уміє коваль! (Нех., Казки.. Словник української мови в 11 томах